Вівторок
19/Бер/2024
06:25
Пошук
Таймер
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Ми знаходимося тут
Форма входу
Статистика
Flag Counter
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наші друзі




VOLOЦЮГИ   

ТУРЕЧЧИНА. ТРАПЕЗУНД КОЗАЦЬКИХ ЛІТОПИСІВ 5

(на попередню сторінку)

Однак, внаслідок жорстоких війн між козацькою Україною, Польщею, Московією та Туреччиною та певним економічним погіршенням в Причорноморї торгова активність Трабзона знижується і місто поступово  впадає у сплячку. А після утвердження Росії в Північному Причорноморї і втратою Туреччиною кримських портів для Трабзона прийшли важкі часи. Місто досі справляло враження своїм імпозантним виглядом; мандрівники згадували старожитні візантійські споруди й грецькі громади у приморських долинах, які нагадували про колишню Трапезундську імперію. Але, крім галуну і міді, що їх видобували в Анатолійських горах, і сільгосппродукції з навколишніх долин, Трабзон не мав чим похвалитися. І тут у пригоді вкотре стала географія – нагадую, з Трабзона починався стародавній шлях суходолом до Персії (Ірану).

Десь з  ХVІ ст. дорога Трабзон – Ерзурум – Тебриз практично занепала. Османи повністю закрили Чорне море для іноземної торгівлі, але в кінці ХVІІІ ст. після програних Туреччиною війн саме море, а згодом і всі турецькі порти знову було відкрито. Отже, склалися передумови для відродження торговельного шляху в Персію, довкола якої упадали британці, французи і росіяни. Взагалі, транзитна торгівля з Персією існувала, але вона йшла через кавказькі порти, контрольовані на той час росіянами, відтак товари суходолом везли Грузією до Тифліса (Тбілісі), а звідти Вірменією до Тебриза. Трабзонська дорога була набагато зручніша – на 300 кілометрів коротша, а отже, на десять днів швидша. Тому майбутнє Трабзона дуже цікавило британців і вони почали діяти.


У 1830 році в місті відкривається консульство Великої Британії. Новопризначений консул Джеймс Брент виявив, що порт перебуває в дуже посередньому стані, чиновники погано співпрацюють між собою. Британські кораблі приходили дуже рідко – у 1831 році – лише два, порівняно, наприклад, з чотирнадцятьма австрійськими.. Але протягом його консульської каденції ситуація кардинально змінилася. Вдосконалена з британською допомогою карантинна система знизила кількість епідемій, на зміну російським і турецьким вітрильникам прийшло регулярне пароплавне сполучення. Пароплави, використовуючи силу вугілля й пари, не залежали від примх погоди, відсутності вітру чи зміни його напрямку. Перший пароплав – британський «Есекс» – прибув до Трабзона влітку 1836 року, тоді ж ще один британський пароплав відкрив регулярні рейси в Стамбул. Австрійці, які фактично володіли Дунаєм, невдовзі відкрили свій маршрут Трабзон – Відень. У середині 1840-х років британська пароплавна компанія  «P&O» відкрила пряму лінію Трабзон – Саутгемптон. На 1835 рік британці посіли перше місце за кількістю торговельних кораблів, які приходять в Трабзон. Місто знову ожило.

                       

  Привезені британськими кораблями промислові товари, зокрема, бавовняну тканину з манчестерських фабрик і продукцію британських колоній, як от чай і цукор, перевантажували на коней і верблюдів і доправляли суходолом до Тебриза. Назад кораблі везли перський шовк та інші тканини, тютюн (переважно для продажу в Стамбулі), килими й сухофрукти. Трабзонська дорога була водночас головним способом привезти щось британським службовцям в Тебризі й Тегерані. Як нарікали деякі дипломати, коли дорога не функціонує через епідемію , погодні умови, або бунтівливих гірських племен, ані хересу, ані портвейну після обіду не випити.

 

У перші кілька десятиліть після того, як британці почали торгувати з Трабзоном, цей порт був для європейських підприємців головними дверима на широкий персидський ринок. Але врешті-решт на Трабзоні окошилося відкриття Суецького каналу та будівництво росіянами залізничної гілки до кавказьких портів. А проте в кінці ХІХ ст. в місті проживало близько 55 тисяч чоловік, християни, в більшості греки і вірмени, а також мусульмани: турки, перси, лази (одне з грузинських племен). Трапезунд був резиденцією грецького митрополита, вірменського архієпископа, вірмено-католицького  єпископа, тут знаходилися понад двадцять християнських церков і близько сорока мечетей та мусульманських шкіл. В грецькому передмісті розташовувалися європейські товарні склади і торгівельні депо. Були також в місті  консульства британське, італійське, австро-угорське та інші.

(читати далі)

Вгору