(на попередню сторінку)

Мертве море – безстічне озеро, що розташоване в глибокій тектонічній западині Гхор (Ель-Гор), на 395 м нижче рівня моря, в найнижчому місці на нашій планеті, між  Ізраїлем та Йорданією. Площа Мертвого моря — 1050 км², довжина — 76 км, найбільша ширина – 18 км., середня глибина — 335-356 м. Береги пустельні, місцями скелясті. У Мертве море впадає річка  Йордан.

 

 Мертве море – це суцільна загадка. В ньому не живе жодна риба чи земноводні, навіть водорості та бактерії не можуть існувати в перенасиченому соляному розчині. Ну, тут нібито все зрозуміло – солоність води досягає 34%! Для порівняння – в Середземному морі – 4%. Але вся справа в тому, що в лабораторних умовах неможливо створити настільки перенасичений соляний розчин. Ну не розчиняється сіль настільки, кристалізується і все тут! А в Мертвому морі – існує. Містика якась, або чудо – назвіть як завгодно. Чудеса тут скрізь – недарма більшість біблійних подій відбувалися навколо цього моря. І, відповідно, чудесний вплив води з Мертвого моря та чорної лікувальної грязі з його дна на людський організм підтверджують лікарі. Багато хвороб, в тому числі й псоріаз та остеоартрит лікуються лише тут. Навіть абсолютно здорова людина очищає та покращує шкірний покрив буквально за день-два. А що вже говорити про косметику на основі мінералів Мертвого моря – її якість і чудесні властивості відомі кожній жінці! Є одна лишень вада – всі курорти на Мертвому морі, а особливо ізраїльські, коштують неймовірно дорого. Проте місцевий адвокат, який підвозив нас на своєму авто, показав хороше місце для намету поруч з гарячими сірчистими джерелами, що прекрасно змивали блискучу соляну кірку з тіла. Три незабутніх дня ми провели в релаксі і лікувально-оздоровчих процедурах під пальмами на березі найзагадковішого моря в світі.

   

  

 

… Після вечері, коли ми випили трошки коньячку і розслаблено споглядали далекі вогні Єрусалима на протилежному, ізраїльському березі, несподівано запищав мобільний. Відкриваю СМС і читаю «Йорданська ніч, зоря і тиха свічка…» Прийшло вітання наших друзів з України, з Бучача, на Водохрещу, або, як ще кажуть, на Йордань. І, навіть незважаючи на те, що сьогодні замість засніженої ополонки ми занурювались у теплу, густющу воду Мертвого моря, відчуття останнього зимового свята ще довго не покидало нас в той вечір в найкращій країні Близького Сходу.

  

 Звісно, це далеко не всі принади Йорданії. Непізнаними залишилися  Акаба з її пляжами та підводним царством Червоного моря, могутня фортеця хрестоносців Керак, гора Небо, де Мойсей зустрічався з Богом, Джераш – величне римське місто легендарного Декаполісу, річка Йордан, де відбувалося хрещення Спасителя, печера Лота та соляний стовп, в який перетворилася його жінка, форти аравійської пустелі та заповідники Мадаби. Але це вже причина наступної подорожі до, здавалося б, забутої Богом і людьми країни, а насправді – сяючої перлини ісламського світу.

Січень 2009