Частина 4
Ринок. У кожному місті і районі є свій ринок. В цілому, їх прийнято ділити на:
- ті, які продають їжу;
- ті, які продають одяг та взуття, а також сувенірну продукцію;
- ті, на яких можна зустріти все відразу.
З урахуванням того, що все коштує дуже недорого, речі можна не везти з дому, а купити тут. Своїми масштабами і асортиментом представлених товарів вражає Чайна-таун в Бангкоку, тут дійсно є абсолютно все — сувеніри, предмети домашнього вжитку, недорогі речі, ексклюзивні копії дизайнерського одягу, досить якісні копії годинників і гаджетів, всілякі рослини і інструменти, цілих сто сорок магазинів, де представлені ювелірні вироби високої якості, зроблені вручну кращими майстрами. На території цього «торгового міста» є не лише ресторани, але навіть готелі й монастирі. До речі, саме на цьому ринку отоварюються всі інші торговці, він користується популярністю навіть у місцевого населення. Але саме тому тут особливо людно і метушливо. Торгуватися прийнято всюди, я відразу ділила ціну на 5 і потім трохи піднімала вартість, але всерівно відсотків на 70 можна здешевити товар однозначно, принаймні половину у самого скупого торгаша відвоювати можна ))
Частина 5.
Проблеми зі здоров'ям. У перший же день, після місцевої гострої їжі, фруктів, мій організм дав збій, біль в животі, здуття, слабкість змусили понервувати. В аптеці купила Herbacid його до їжі 1 таблетка знадобитьсяі Magesto -F 1-2 таблетки після їжі , за пару годин все пройшло і більше не поновлювалася, але днів 5 я вживала ліки, поки адаптувалася до їжі .
Частина 6.
Поїздка в Чанг Мей. Квитки на поїзд до Чанг Мею нам купив Анатолій на з/д вокзалі. Прихопивши їжі ми вирушили в дорогу. У поїзді всі вікна відкриті, плюс працює вентилятор, їхати було комфортно, сидіння - м'які глибокі крісла, які на перше ж прохання провідник розклав в зручне ліжко, особисто!! застелив кожному постільну білизну, повісив фіранку... я була приємно здивована. В поїзді ми пригощали місцевих нашої ковбасою і салом.))) Пізніше до нас приєдналася німкеня, яка непогано володіє російською, перше, що вона запитала, після того як привіталася, чи це і є сало?)))) ахахаа. Потім підійшли до нашої веселої компанії хлопці з Австрії, по-моєму, які сказали, що сало не їдять, але після двох тостів, за мій хепібездей, вони їли бекон))) і кивали, що дуууже смачно... давай ще)))) закушували все це діло ананасами і під наші українські застільні пісні плескали і притупували. Загалом весело було.)))
З вікон поїзда я розглядала пейзажі, рисові поля, буйволів вдалині, кокосові плантації, занедбані храми і величезну кількість мавп, озера з лотосами, лелеками. Я їхала невідомо де і куди, на іншому кінці землі і думала блііін, куди мене ще занесуть мої бажання і фантазії?! Якщо з початку ми охолоджувались від спеки і від задухи, то після я проклинала, цей дриндулет. До самого приїзду я мріяла вже вискочити з цього морозильника, і погріти кістки на сонці. Стукаючи зубами, накрилася всім чим можна і практично не показуючи голови з-під покривала, так їхала до ЧМ. Місто і провінція вважається центром пішого туризму Таїланду. тут буде дуже цікаво тим, хто цікавиться історією, культурою, побутом місцевого народу. Якщо ви готові годинами блукати по місту і його околицях, розглядаючи пам'ятки культури та архітектури - це місце для вас. Загальновизнано, що Чанг Мей - одне з найкрасивіших міст в країні, а досвідчені мандрівники кажуть, що тільки тут, на півночі, ви взнаєтеся справжній Тайланд. Анатолій нам розповів, що Чанг Мей не стоїть на місці і розвивається.
Це сучасне місто, в якому дбайливо збережені всі пам'ятки. Місто відоме як древній культурний центр. У місті розташований Чангмейсккий університет, медична академія, військове училище і багато інших навчальних закладів. У Чанг Меї близько 300 буддійських храмів, старих і нових. Місто по периметру оточує рів, викопаний багато століть тому, щоб захистити столицю від бірманських загарбників. Зараз він є місцевою пам'яткою, тому, що другого такого в Таїланді немає. Хоча Чанг Мей і є одним з головних центрів Сіамського Королівства, але тут немає такої урбанізації, як в Бангкоку, з його хмарочосами і багатокілометровими магістралями. Вигляд міста не сильно змінився,тому він по-праву носить статус головного культурного та історичного центру Таїланду. Тут неможливо заблукати: Старе місто прекрасно збереглося і являє собою квадрат, обнесений фортечним муром. В першу суботу лютого в місті проводиться фестиваль квітів. по річці пливуть човни, прикрашені квітковими гірляндами, а по вулицях простують барвисті галасливі процесії. Ще одна з головних визначних пам'яток Чанг Мею - храм Ват Пра Тхат Дой Сутеп (Wat Phra That Doi Suthep). Туди ми відправилися самостійно, ті без основної групи.
