Чому саме Великий Шовковий Шлях? Це довга історія... А історію всі ми вчили в школі як безперервну смугу війн, потрясінь, революцій, які змінювали світ і рухали його вперед. Однак, якщо уважно придивитися, виявиться, що часто розвиток, та й саме існування не лише народів і країн, а й цілих цивілізацій, залежало від торгівлі.
На рубежі Нової ери Європа і Близький Схід дізналися про унікальні можливості шовку. Шовк - єдина тканина, в якій не живуть комахи, і в умовах тотальної антисанітарії один лише шовковий одяг рятував людей від докучливих вошей. Європа, Близький Схід, Індія готові були платити за тканину-дезінфектора будь-які гроші, тому кораблі й каравани посунули з Китаю на захід. Але через гори Тібету і Гімалаїв, джунглі й болота Бірми просуватися тяжко й виснажливо, а шлях морем також важкий і небезпечний, тому більшість купців рушили через степ, Великий Євразійський степ. Везли вони, звісно, не лише китайський шовк, а й папір, порцеляну, нефритові прикраси. Їм назустріч рухалися каравани з сирійським склом, наркотиками з Малої Азії, візантійськими тканинами, арабською зброєю, індійськими коштовностями та сувоями. А якщо ще згадати прянощі та спеції, які тоді коштували неймовірно дорого, то стане зрозуміло, що контроль над цим надприбутковим шляхом давав величезні багатства та владу. Купці прямували через терени, підконтрольні степовикам, і транзитне мито перетворило кочівників із пасинків цивілізації на її законних співтворців.
Але що нам до кочівників? Україна так далеко від тих місць та часів. Так думає більшість – і помиляється. Українські Судак і Старий Крим були важливими містами на Шовковому шляху. Кам’янець - Подільський і Львів, Теребовля і Язлівець , Феодосія і Олешки, Ярослав і Білгород-Дністровський – все це невід’ємна складова частина цього величного торгового і культурного проекту. А горда столиця, стародавній Київ, хіба не згадується він як місто, що стоїть на торговому шляху «із варяг в греки»? Та й сьогоднішні Одеса й Хмельницький зі своїми базарами, під зав’язку напханими китайськими та турецькими товарами, хіба вони не є частиною сучасного, сьогоднішнього Шовкового шляху?
Розгалужену систему торгівельних шляхів, що охоплювала всю відому тоді людству цивілізовану Ойкумену, лише в ХІХ столітті назвуть Великим Шовковим Шляхом, саме так, з великої літери. Проте наївно було б думати, що вплив цієї трансконтинентальної торгівлі обмежувався лише Азією, Європою та Північною Африкою. В кінці ХV століття португальський мандрівник Васко да Гама в пошуках морського шляху в Індію та Китай вперше в світі обійшов Африку з півдня і наніс на карту величезні, невідомі до того території. А Христофор Колумб – хіба мріяв він потрапити в Америку? Та цей материк взагалі відкрили випадково – шукали західний шлях до Індій, як тоді називали всю Південно-Східну Азію. А голландці, які закріпились на Цейлоні та Яві саме з метою використати їх як бази на морському відтинку Великого Шовкового Шляху? А араби, французи, турки, монголи, данці, узбеки, італійці, вірмени, англійці врешті-решт? Та що їх об’єднувало колись, крім того, що всі вони були частиною цього найвдалішого в світі торгівельного проекту чи хотіли нею стати? Тому загублена сьогодні в кримських степах чи подільських долинах непримітна стежка може привести мандрівника до Лісабона чи Гонконгу, Стамбула чи Мелаки, Самарканду чи Венеції, Трабзона чи Дамаску… І я пропоную Вам стати на цей шлях, віртуально чи й насправді, і приєднатися до гурту VOLOЦЮГ, які відчувають поклик дороги, мандрів, пригод і збивають куряву доріг Великого Шовкового Шляху, шляху, який простягнувся крізь тисячоліття й континенти, крізь історію і географію, крізь долі країн і людей нашої прекрасної планети…