ІНШІ ДОБРОВОЛЬЦІ

Однак, додому ще рано. Ми повинні передати передачу нашим землякам – даішникам зі зведеного загону Хмельницької області. Звязуємось по телефону, чекаємо  недалеко від Словянська. Десь за півгодини хлопці підлітають на чорній даішній  «Шкоді». Зустріч радісна: ще б пак, двоє з них – полончани, а один навіть кум Олега. Як і більшість міліціонерів в зоні АТО, запаковані вони серйозно: високі броники 5 рівня захисту, кевларові каски, автомати, гранати, повно набоїв. Навіть українські сухпайки на кожного в багажнику автівки. Проте передачам з дому раді, беруть пакунки й ящики. Ми даємо їм також плащі й накидки від дощу, які Самооборона купила для патрульних даішників в зоні АТО.

  Запитую, скільки тут хмельничан. Кажуть, всього десять, всі добровольці. Перепитую, дійсно добровольці?   Підтверджують, що так. Прибули для несення служби в Ізюм, зараз стоять в Словянську. Патрулювання вулиць, супровід колон, журналістів, перевірки на блок-постах. Чергують вже дванадцятий день, всього має бути тридцять. У полончанина  Віктора троє дітей, у Анатолія двоє. Сергій з Шепетівки має одного сина, який воює тут же, в восьмому полку. Хлопці геройські, що й казати. Проте на моє запитання, скільки ще знайдеться добровольців, мнуться. Запитую, скільки даішників в області? Чотириста п’ятдесят, атестацію пройшло триста шістдесят. Буде з них хоч тридцять шість добровольців?  Кажуть, ні.

   Мимоволі згадую перший приїзд в Ізюм і розмову з луцькими державтоінспекторами.  Тоді в зону АТО відмовилися їхати дванадцять волинських правоохоронців.  Волиняки сказали, що всі відмовники – офіцери елітного спецпідрозділу. Правда, Аваков тоді чи не вперше спрацював жорстко: всіх відмовників не лише звільнили з лав МВС, а й порушили проти них кримінальні справи. Ну, а хто буде міняти наших? Однозначно, правоохоронна система прогнила наскрізь. І це Волинь і Хмельниччина, що ж казати про мєнтів Дикого Поля? Розігнати і набрати нових, молодих і сміливих, які не були в тій системі. Подейкують, що так думають і в МВС – після закінчення АТО хлопці з Нацгвардії мають стати основою нової правоохоронної системи.

  «Шкода»  виводить нас до останнього блокпоста. Проїздимо повз бійців, сигналимо їм. Помахи рук у відповідь, білозубі посмішки на засмаглих, запилених обличчях.  Ми мчимо додому, а вони залишаються на межі Дикого Поля, оберігаючи спокій України, як дружинники Київської Русі  чи козаки Гетьманщини сотні років тому…