Вівторок
19/Бер/2024
05:39
Пошук
Таймер
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Ми знаходимося тут
Форма входу
Статистика
Flag Counter
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наші друзі




VOLOЦЮГИ   

ДВА БЕРЕГИ ДНІСТРА (ПРИДНІСТРОВ'Я) 5

(на попередню сторінку)

Тиміш і Розанда… Син гетьмана України Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький і донька князя Молдови Васіле Лупула Розанда Лупул… Жорстока і примхлива доля поєднала цих молодих людей у вихорі подій кривавого XVII століття.

  

Так, а зараз потрібно відвідати ще одне місце – старий цвинтар. Зупиняюсь біля цвинтаря, перед виїздом з села. Ну, тут вже проглядаються польські потуги: в поляків як – якщо в селі жив хоч один католик – все, це вже історична Польща. Ну, прямо, як в анекдоті про кацапа – де росте береза – «зємля россійская».  Так і тут: на всіх польських сайтах фігурує інформація про старий польський(!) католицький цвинтар. Тому тут і ворота сучасні ковані, і , звісно, табличка новесенька польською. Але так і кортить запитати «зацєнтих ляшків»: а це нічого, що більша частина написів зроблена кирилицею, якою поляки ніколи в житті не користувалися, а старі кам’яні  хрести ну один в один запорозькі «мальтійські», як на козацьких могилах по всій Україні та Кубані. Знімкую той з них, що як дві краплі води схожий на старий козацький хрест в батьківських Великих Каленичах, що на Хмельниччині. От тобі й «польський цвинтар»! То-то вже дав Господь Бог сусідів – ти йому брите, а воно – стрижене і край! Проте, нема на кого нарікати, тут ми самі винні – треба більше і послідовніше   працювати  над увічненням свого, українського, і на своїй землі, і на тимчасово втраченій. Ні, я сюди ще повернусь, і, думаю, вже не тільки як турист. Але на сьогодні досить – сідаю в машину і вирушаю на правий берег Дністра, до української Чернівецької області через напівукраїнську Північну Бессарабію, тепер Молдову.

Вгору