(на попередню сторінку. Таїланд)
Чудовий вигляд на море, відкриваємо на горизонті ще кілька островів, яких не видно з берега. В морі рибальські суденця ведуть промисел.
Заходу сонця не чекаємо, щоб за дня вибратися до табору. Не дуже хочеться стрибати по каменям у темряві. Проводжаємо сонце за горизонт уже на пляжі. Здається, теж непогане видовище.
Наступного ранку йдемо до моря. Відплив відкрив величезні площі морського дна.
По цим тимчасово осушеним територіям блукають нечисленні гості острова. Вишуковують цікаві ракушки, екзотичні мушлі та інші «дари моря».
Взагалі то, як нам пізніше пояснили обізнані люди, оскільки це національний парк, то втручатися в екосистему (читай – збирати і вивозити щось з острова) суворо заборонено. Штраф за нанесення шкоди природі може досягати 5 тис. бат. Зважаючи на такі обставини, в один із днів на острові ми відпустили в море впійманого Валею величезного краба. Хоча й були й інші плани щодо йгого подальшої долі...
Одного дня, скориставшись ранішнім відпливом, пройшли через кілька бухт, раніше залитих водою. Дикі джунглі справа, спокійне море до самого горизонту зліва, попереду – широченний пляж. Майже абсолютгна тиша і, головне, - безлюддя.
Забуваєш про все: тривалі перельоти і переїзди, спартанські умови проживання і спеку, тривожні новини з України. Хочеться залишитися тут назавжди, подалі від усіх проблем і турбот, в краю постійного тепла і первозданної природи.
Але... Підходимо до межі піску і джунглів. Ідилія безжалісно зруйнована – в смузі прибою купи всього, що вкрало море у людей і принесло сюди: пляжні капці, пластикові пляшки, шматки пінопласту і таке інше. Неприємно, повертає з раю на нашу грішну землю...
