І коли перші сутінки спускалися над столицею, ми вже були за містом, де зупинились на ночівлю у наметах. Сиділи під зорями, співали пісень, пили литовське пиво та закушували смаженими ковбасками, словом ловили кайф. До речі а комарів немає зовсім (кажуть, ніби з гвинтокрилів розпилюють спеціальну речовину, яка їх нейтралізує) На наступний день була програма відвідати Тракайський замок, що розташований за 20 км. від Вільнюса.
Цей замок розташований на острові в озері Гальве. Замок іноді ще називають «Маленьким Марієнбургом». Будівництво кам'яного замку було розпочато в 14 столітті литовським князем Кейстутом, приблизно у 1409-у основні роботи були завершені його сином Вітовтом Великим, який помер у цього замку в 1430 році. Тракай був одним з головних центрів Великого князівства Литовського і відігравав важливе стратегічне значення.
До Тракаю ми прибули зранку і потрапили у справжнє середньовіччя. На острові саме відбувався традиційний фестиваль. Це мені нагадувало наше святкування Трійці (Зелені свята). Поручні мосту, брама - все було заквітчано та замаєно зіллям. Було багато туристів, серед яких: німці, поляки, італійці, тому довелося трохи почекати в черзі за квитками. Вартість яких 250 грн. для дорослих і 150 для дітей.
Потрапивши до замку ми подивились на середньовічну фортифікаційну споруду, оточену ровом, високими стінами, та озером. Таку фортецю дійсно було важко здолати ворогам. Сам замок складається з трьох поверхів і якщо вірити екскурсоводу, то із підвалу виходить підземних хід під озером далеко за межі фортеці. У замку було все необхідне для життя королівської родини, а також один поверх відведено під резиденцію правителя (тронна зала, зал для прийому послів та ін.).
Зараз замок добре відреставрований і використовується як музей середньовічної литовської історії. Загалом, нам дуже сподобалося. По озеру можна покататися на яхтах або човнах. Біля мосту, що сполучає замок з сушею, безтурботно плавають дикі качечки, а у воді безліч дрібної риби. Як завжди біля таких місць продають багато сувенірів за космічними цінами.
Після тракайського замку, ми збиралися в дорогу, в Україну.
Коли відвідаєте Литву, обов’язково купіть їхнього заварного житнього хліба. Його можна купити не в кожній продуктовій крамниці. Ріжуть його і продають на вагу, як торт. Хліб надзвичайно смачний, зовні схожий на медівник.
І Вільнюс, і Тракай, та й зрештою вся Литва, це місце куди хотілося б повертатися знову. Відчувається велика вдячність литовському народу, який так підтримує українців у нашій боротьбі за європейське майбутнє. А сама Литва для нас є прикладом для наслідування, як будувати свою національну державу.
Seagull, серпень 2014