...Проскочивши угорський «анклав», нарешті дістаємося до Сіґішоари, одного з семи саксонських міст Трансільванії, або Семигороддя, як називали цю країну українці в пізньому середньовічччі. Назва Семигороддя (німецькою Siebenburg) походить від семи німецьких міст, побудованих на цій території: Германштадт (тепер – Сібіу), Клаузенбурґ (Клуж-Напока), Кронштадт (Брашов), Шесбурґ (Сігішоара), Медіаш, Бистриц (Бистриця), Мюльбах (Себеш). Німців, здебільшого саксонців, сюди запросив колись угорський король в ХІІ ст. для створення укріплених поселень, що мали захищати місцеве населення від половецьких, а згодом татарських та секейських набігів. Крім того, саксонці були вправними ремісниками та рудокопами, а землі в Трансільванії багаті на поклади солі та металевих руд. Тож не дивно, що під захистом міст-фортець життя людей на цій багатій землі успішно розвивалося. Міста Семиграддя багатіли, людей ставало все більше, і, коли в ХVІ столітті Угорщина програла війну Туреччині і зникла з геополітичної карти Європи, Семиграддя стало автономним князівством під протекторатом Османської імперії. Проте для нас цікавий час, коли Угорщина, Трансільванія та Волощина боролися з турецькою навалою. Саме в той буремний час в Сіґішоарі народився Влад Цепеш, відомий тепер усьому світу під прізвиськом Дракула.
