Неділя
20/Сер/2017
20:19
Пошук
Таймер
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Ми знаходимося тут
Форма входу
Статистика
Flag Counter
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наші друзі




VOLOЦЮГИ   

ТУРЕЧЧИНА. ТРАПЕЗУНД КОЗАЦЬКИХ ЛІТОПИСІВ 7

(на попередню сторінку)

Сучасність.

Сьогодні Трабзон є жвавим, сучасним, торговим містом з майже 300-тисячним населенням. Такий собі турецький аналог не Одеси, а Хмельницького. Кораблі, літаки, автобуси зв’язують його з Грузією, Іраном, Вірменією, Росією, Азербайджаном та містами Туреччини. Українці відвідували Трабзон вкрай рідко. Лише тепер, з початком прямого недорогого авіасполучення між Україною та Грузією, та напливом українських туристів до братньої Грузії, візити наших співвітчизників сюди почастішали -  адже з Батумі до Трабзона лише три години їзди комфортабельним автобусом. Бути українським туристом в Трабзоні добре – наші з’являються нечасто, абсолютна більшість з них дійсно туристи – сучасні заможні українці, яких тут поважають. Цим Трабзон в кращу сторону відрізняється від Стамбула, де на початку 90-х було вдосталь наших «човників», а, часто й заробітчан чи повій, які й сформували перше враження від українців. В Трабзоні ж портові повії та дрібні торгівці й «зазивали» здебільшого грузинського, російського чи азербайджанського походження. Ми тут, без перебільшення, «білі люди». Отож, сідаємо в Батумі на автобус – і вперед!

                             

                                      

   Всю дорогу праворуч від вас – Чорне море, ліворуч – круті гори, вкриті буйною, густою зеленню. Здебільшого, це чай. І хоча столицею турецького чаю вважається Різе, трабзонська чайна фабрика продукує понад 130 тон чаю різних сортів на день. Взагалі то турки пили каву, але після падіння у 1923 році Османської імперії імпортна кава стала надто дорогою для населення, і країна перейшла на чай. Сьогодні від холодних плоскогір’їв Східної Анатолії і до галасливих базарів Стамбула турецький чай домінує серед усіх напоїв. Та що там Туреччина! Зараз чорноморський чай експортується по всьому світу, навіть «Ліптон» випустив спеціальний «Чай причорноморський гірський». Густі зелені кущики чаю будуть супроводжувати нас протягом всього перебування в турецькому Причорноморї, а самими впізнаваними спорудами – мечеті та чайні фабрики «Чайкур».

 

  Інша культова рослина тут – фундук, або здавна знайома нам ліщина. Однак, якщо в Україні ліщину збирають в лісі, то ретельно висаджені плантації турецького фундуку займають великі площі на схилах Понтійських гір. Величезні мішки з брунатного кольору горіхами є неодмінним атрибутом кожного базару чи продуктової крамниці. Та й не дивно! Ліщинові горіхи сьогодні дуже активно використовуються в кондитерській промисловості, і це не тільки всесвітньовідомий «Натс» чи улюблениця дітвори українська рошенівська «Білочка». Проте мало хто знає, що понад 70% світового виробництва фундуку в світі припадає на фабрику у Трабзоні з річним оборотом близько 1 мільярда доларів! А смачнюча паста з какао та ліщинових горіхів набагато популярніша за «Нутеллу». І, що важливо, значно дешевша! Тому, самими найтрабзонськішими сувенірами буде пачка духмяного чорного чаю та упаковка турецького крему з фундука до вранішніх тостів на сніданок.

 

   Центральні площі та вулиці давнього Трапезунду відображають все його багатовікове єство: це торгівля, торгівля і ще раз торгівля. Тут можна купити одяг, взуття, сумки, прикраси, предмети побуту, тканини, сувеніри – та хоч дідька лисого, були б гроші. Ви скажете, по всій Туреччині однаково? А от і ні. Трабзонські ринки та крамниці розраховані на приїжджих з країн Закавказзя та Росії, а вони значно бідніші пафосної публіки Стамбулу чи курортів Анталії. Тому більшість речей тут більш, ніж удвоє дешевші, ніж в тому ж таки Стамбулі, і процес торгівлі та закупів у Трабзоні набагато приємніший саме з-за дешевизни. Найвигідніше тут купувати вироби зі шкіри чи взуття й асексуари. І більшість прибулих до Трабзону активно цим користується, скуповуючись по повній. А що робить покупець після вдалих закупів? Правильно, розслабляється. Тому незлічені крамниці, торгові центри чи спеціалізовані магазини поступаються місцем  лише для таких самих незлічених кафе, ресторанів, локант чи хамамів з готелями.

(читати далі)
Вгору