Неділя
20/Сер/2017
20:19
Пошук
Таймер
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Ми знаходимося тут
Форма входу
Статистика
Flag Counter
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наші друзі




VOLOЦЮГИ   

ТАЇЛАНД. ЗАПИСКИ ПОДОРОЖНЬОГО 3

(на попередню сторінку)

На другий день, добре виспавшись (годин так до 11 за місцевим часом), вже знайомим шляхом ідемо до моря. Вода, як і обіцяла, повернулася.

 

Відвикши від сонця, робимо першу помилку – згораємо. Надалі намагаємося в саму спеку бути в номерах, а на морі – вранці та ввечері. Але нічого вже не виправити. У мене вперше в житті обгорів лоб, ніс і вуха. Але все в житті колись стається вперше... Буде і такий досвід.

Теритрія, на якій ми знаходимся, називається White Sand Beach, пляж білого піску. Це десь кілометрів зо три пляжу з таки дійсно білим піском. Далі з однієї та іншої сторони починається каміння та скелі. Таких пляжних територій на острові кілька, але саме ця вважається найбільш обжитою. Тут є де пройтися ввечері, розваги на будь-який смак...

Також достатньо магазинчиків та закладів харчування, знову ж таки, на будь-який смак та гаманець. Добре розвинута сфера послуг: від туристичних агенцій до прання речей. Починаючи від пятої години вечера недалеко від нас розгортається вечірня торгівля різноманітними харчами та фруктами. Достатньо дешево і на усі смаки. На подальші дні це стало основною базою нашого харчування.

Перші пару днів пішли на ознайомлення з довкружними місцями, виявлення найбільш прийнятних за смаком та ціною закладів харчування і найвправніших майстрів тайського масажу.

Через кілька днів, як минув біль від перших опіків, зробили вилазку на дальні острови. Ціна питання – 450 бат (десь 115 грн.) і в компанії таких же як і ми бажаючих розваг і екстриму числом в кілька десятків вантажимося на двопалубне деревяне судно, одне з багатьох, що стоять біля причалу.

По дорозі до причалу (вже звично – півтора десятка в один пікапчик) ще раз переконалися, що без досвіду на місцеві дороги в якості водія краще не потикатися.

 

О пів на одинадцяту наш плавучий засіб в компанії інших відійшов від причалу. Мабуть, це загальний час початку таких мандрівок, бо одночасно в морі, тільки за різнимм напрямками, за допомогою бінокля я нарахував більше десятка туристичних суден. Кожне йшло своїм курсом, але в підсумку усі сходилися в одних і тих же точках. Чи то так протоптані стежки в морі, чи так дозволяє влада. Скоріше всього, на догоду туристам і для заробляння грошей віддали на розтерзання кілька островів.

Взагалі, мені це нагадало екскурсії в дельту Дунаю на нульовий кілометр у Вилковому: швиденько пройшлися по кладочкам, потім у тихохідне судно і на нульовий кілометр, швиденько зфотографувалися, швиденько на острові поїли юшки і випили місцевого вина – і кінець екскурсії. Все відпраьовано, туристи, судна, обіди ідуть ковейєром Так само і тут.

Після десь години неспішного ходу нашого судна (швіидкісні катери коштують у два рази дорожче!) кидаємо якор біло одного з десятків островів, швидше скелі, порослої деревами і чагарником. Перед тим екіпаж роздав туристам простенькі маски та трубки (ласти – бажаючим за додаткову плату). Одягаємо рятувальні жилети, що були розкидані по всій палубі, - і в воду! Лежачи на поверхні води, видивляємося в глибині різнокольорових рибок (по-сучасному це називається снорклінг!). Їх тут достатньо багато, особливо ближче до скель. Очевидно, ми для них така ж розвага, як і вони для нас. Знавці взяли з собою місцевого хліба. Коли шматки кидають з борта судна, вода аж кипить від сотень різнокольорових рибот, які намагаються одна з поперед одної вхопити шматок.

(читати далі)

Вгору