Схід - "Дике поле"

БЛОКПОСТ

 

  Бус добряче підкинуло на вибоїні. От чорт… Розплющую очі, спросоння намагаюсь зрозуміти, де ж це ми. Виявилося, прокинувся вчасно – попереду височіє вже знайомий пагорб над Сіверським Донцем, гора Кременець.  Отже, Ізюм позаду, попереду – Словянськ і Донбас.  Дике Поле, дідько його забирай.

  Спускаємось з пагорба, попереду – роздоріжжя, поворот на Барвінкове. Блокпост. Зона АТО.  Тут усе вже серйозно – блоки і мішки з піском, БТР-80, обкладений мішками, за ним ще один. Зенітна установка, збоку викопані окопи-щілини, захист  від артобстрілів. Стаціонарне приміщення поста ДАІ, вікна забиті бляхою та закладені мішками з піском. Шлагбауми з металевих труб і солдати. Наші.

   Взагалі-то, це «мєнтівський» блок-пост. В сенсі того, що контроль тут здійснюють військовослужбовці МВС. Строковики Внутрішніх Військ України – колишній «Барс» з київських Нових Петрівців. Паралельно з ними працюють даїшники з Сумщини. Так, а три тижні тому тут стояли хлопці з Чорткова, зведений Тернопільський загін, навперемінку з Луцькими волиняками. Запитую сумчан, де тернопільчани ? Кажуть, поїхали додому, ми їх замінили. Ну, це тішить, отже, ротація все таки триває. Хлопці звично оглядають автівки, перевіряють документи у водіїв та пасажирів. «Вевешники» добре озброєні, у всіх хороші жилети, рації, взуття. Дійсно, при Януковичу все найкраще давали не армії, а міліції, хтось же повинен був приборкувати народ. Ну, але, дякувати Богу, все повернулося по іншому.

  Мєнти дивляться наші папери. Полонська Самооборона Майдану, гуманітарний вантаж – бронежилети, медикаменти, спорядження, продукти. «Виконком Полонської міської ради просить усі державні органи сприяти доставці вантажу в зону АТО…»  Перевіряють бус, пропускають. Ну, але нам до спецури, далі вже військові пости, ці все одно затримають. Тому дзвоню до наших хмельничан з Восьмого окремого полку спецпризначення ЗСУ. Чую знайомий голос  «Дерев’яного».  Просить зачекати, у них НП – кацапи вдарили «Градом», двадцять «200-их» і понад дев’яносто «300-их».  Тобто, двадцять вбитих і дев’яносто поранених.  (Вже повернувшись додому, дізнаємося, що це був не «Град», а найновіша розробка російської армії – «Торнадо»). Говорить, через такі страшні втрати всіх перевели на посилений стан, контроль стає набагато жорсткішим.  Як тільки отримає дозвіл на наш проїзд до табору, виїде за нами особисто. Чекаємо. Пригнічені  великими втратами, мовчки спостерігаємо за життям блок-посту.

(читати далі)